Замісна підтримуюча терапія

Замісна підтримуюча терапія  (далі ЗПТ)– це форма медичної допомоги  людям, які страждають від опіоїдної залежності, в якій використовуються препарати, що мають дією, подібну з дією опіатів: морфіну або героїну. В Україні на даний момент ЗПТ здійснюється за допомогою бупренорфіну та  метадона. Тобто можна сказати, що ЗПТ це форма медичної допомоги лікування симптомів наркотичної залежності.

Для чого потрібна така терапія?

Людині, яка стає залежною від опіатів, важко контролювати свою поведінку внаслідок вживання наркотичних речовини. Це призводить до пошуку наркотику й повторного вживання — навіть незважаючи на негативні  наслідки. Замісна терапія є формою медичної допомоги, що базується на застосуванні подібної чи ідентичної речовини при лікуванні опіоїдної залежності. Ця речовина має властивості, подібні до наркотику, що регулярно вживається незаконно. Таким чином, регулярно вживаний ін’єкційний наркотик можна замінити спеціальним лікарським засобом з метою переведення наркотичної залежності в контрольовану форму. Використання такого засобу не дає відчуття «кайфу», а лише полегшує більшість симптомів відміні („ломки»), що їх зазнають люди, залежні від наркотиків. Людині, що прагне до позбавлення від хвороби, ЗПТ дає шанс вести нормальне життя, не тільки завести сім’ю і роботу, але і не бути для оточуючих загрозою безпеки і джерелом проблем. За бажанням та під наглядом лікаря можливе поступове зменшення  схеми  дозування до  мінімуму, і врешті решт зовсім відмовитись від терапії. Тривалість дії однієї терапевтичної дози близько доби. У цей час людина веде себе нормально, без психічних зривів, не відчуває болю і навіть може повноцінно працювати.

Цінність такої терапії полягає в можливості, яку вона надає споживачам ін’єкційних наркотиків щодо зменшення ризикованої поведінки стосовно інфікування ВІЛ/СНІДом, вірусними гепатитами та іншими інфекціями, що передаються через кров, а також стабілізації їхнього життя в медичному та соціальному сенсі. Замісна терапія розглядається як варіант для наркозалежних людей, які фактично не можуть припинити вживання ін’єкційного наркотику, навіть якщо прагнуть це зробити.

 Цілі ЗПТ

• зменшити рівень ризикованої поведінки, пов’язаної зі зловживанням наркотиками, зокрема ризик інфікування ВІЛ/СНІДом, гепатитами В та С та іншими інфекціями, які передаються через кров внаслідок спільного користування ін’єкційним обладнанням та матеріалами;
• допомогти пацієнтові залишатися здоровим, доки він/вона не зможе, з належним доглядом і підтримкою, досягти способу життя, вільного від заборонених наркотиків;
• стабілізувати стан пацієнта на препараті-заміннику задля полегшення симптомів відміни;
• зменшити ймовірність рецидиву — повернення до зловживання наркотиком у майбутньому;
• зменшити кримінальну активність, що виникає у зв’язку із вживанням наркотиків;
• покращити загальне особисте, соціальне та сімейне функціонування.

 Як проходить лікування за допомогою ЗПТ.

Пацієнти ЗПТ лікуються амбулаторно , щодня відвідуючи лікаря і приймаючи препарат. Для лікування використовується два препарати – метадон та бупренорфін. Це наркотичні ліки, які по своїй дії подібні до опіатів. Метадон використовується у вигляді сиропу різної концентрації чи у вигляді легкорозчинних таблеток, які приймаються в середину.  На сьогоднішній день в Україні більш розповсюджене лікування за допомогою  бупренорфіну, який є у вигляді  сублінгвальних таблеток, які приймаються виключно  під язик. Всі ці препарати видаються та приймаються строго  під контролем лікарів. Одноразовий прийом препаратів забезпечує стабільний стан і відсутність потягу до наркотиків протягом доби. Ніяких ін’єкцій і шприців, відсутній ризик підхопити або передати будь-яку інфекцію, що часто буває серед споживачів ін’єкційних наркотиків.

 Як стати на ЗПТ програму:

1. якщо вам є 18 років і ви є активним споживачем ін’єкційних наркотиків;
2. якщо ви  страждаєте  на синдром опіоїдйної залежності в його активній фазі не менше року;
3. попередні спроби лікування наркотичної залежності були  безуспішні;
4. щодня в перебігу тривалого періоду часу готові відвідувати медичний заклад для прийому препарату під наглядом лікаря, чітко будете виконувати всі його розпорядження і в разі необхідності відвідувати інших фахівців
5. не маєте показань до препаратів, які входять в ЗТ.

  Основні правила включення в ЗПТ програму.

Для того, що стати учасником ЗПТ програми  пацієнт має пройти анонімну консультацію у лікаря і соціального працівника з приводу цього питання. В процесі ухвалення рішення про включення в програму враховуються такі  чинники:

1. наявність супутніх захворювань (ВІЛ, туберкульоз, онкозахворювання, гепатити);
2. спроби попереднього лікування;
3. тривалість стажу наркотизації.

Якщо пацієнт має будь-які медичні документи, що свідчать про стан здоров’я і попередні спроби лікування, він має принести їх з собою. Вагітні жінки мають перевагу при включенні в програму. Під час огляду лікар з’ясовує історію життя і захворювання. Виявляє об’єктивні і суб’єктивні прояви активного прийому наркотиків. При необхідності він може призначити додаткове дослідження сечі на наявність наркотиків або запропонувати провести налоксоновий тест (тест на наявність опіоїдних речовин в організмі). За наявності свідчень, пацієнт зобов’язаний написати власноручно заяву з проханням включити його в програму ЗПТ і пред’явити паспорт.

Лікування в програмах ЗПТ не є анонімним (видача суворо облікованого препарату не може здійснюватися безадресно), але персональна інформація про учасників програми нікуди не надходить і може бути надана тільки в передбаченому законом порядку (запити судів, слідчих органів, а також при дозволі самого пацієнта.) Рішення про включення пацієнта в лікувальну програму приймає комісія, до складу якої входить керівник програми, лікар і соціальний працівник. У разі включення в програму пацієнтові видається спеціальне посвідчення учасника.

Варто також зазначити, що у деяких людей метадон та бупренорфін, які і звичайний лікарський засіб може викликати побічні ефекти. До найбільш поширених з них належать: підвищена пітливість, порушення апетиту (на перших порах), закрепи, порушення сну, статевого потягу та концентрації уваги. Ці побічні ефекти виникають у менш ніж 20 % учасників замісної терапії, вони не є медично небезпечними.

 Іформацію взято з таких джерел:

http://kmcs.org.ua/zpt.php?lang=ua

http://megasite.in.ua/60974-shho-take-zamisna-terapiya.html